"Господар Півдня"
Князь Михайло Воронцов, гравюра 1820 року
Майбутній власник Мошногородищенського маєтку Михайло Воронцов народився 1782 року. Його дитинство пройшло в Лондоні, адже батько близько 20 років служив послом у Великій Британії. До речі, його рідною сестрою була княгиня Катерина Дашкова – перший президент Російської академії наук.
Генерал і губернатор
Ставши повнолітнім, Воронцов повернувся в Росію, де вступив на військову службу. Воював з кавказцями, турками, французами, навіть брав участь у Бородинській битві. У 28 років отримав звання генерал-майора. Відзначався неймовірною сміливістю та зневагою до небезпеки. Воронцов суворо заборонив рукоприкладство і тілесні покарання солдат. Більше того, запровадив програму поширення освіти серед бійців. Між іншим, саме Воронцов був автором одного з ранніх проектів скасування кріпацтва. Коли настав час повертатися додому, заплатив гроші усім, кому заборгували його офіцери.
1823 року Михайло Воронцов став "господарем Півдня" – був призначений генерал-губернатором Новоросії (півдня України) і Бесарабії. Залишався на цьому посту 21 рік!
Воронцов постійно дбав про економічний розвиток Одеси і Криму, облаштування чорноморського пароплавства. Сприяв зісланому на південь Олександру Пушкіну, якого узяв працювати до себе в канцелярію. Потім вони посварилися, коли темпераментний поет заходився упадати за дружиною губернатора Єлизаветою Браницькою.
Кар'єра Воронцова була блискучою і стрімкою. Військовий і управлінець, вірний служака престолу, Воронцов отримав у нагороду князівський титул. Помер він у 74 роки в Одесі.
У 1930-ті роки червоний командарм Ворошилов наказав підірвати одеський собор, в якому покоївся Воронцов. Тому прах князя і його дружини перенесли на Слобідський цвинтар. На пам'ятник Воронцову накинули ланцюги, впрягли гусеничний трактор. Заревів двигун, могутній тягач подався трохи назад. Статуя колихнулася, проте встояла. А ось ланцюги розірвалися! Тоді в агітпромі вирішили збити з постаменту слова "Світлійшому князю від вдячних співвітчизників". Замість них прикріпили уїдливу епіграму Пушкіна:
"Полумилорд, полукупец,
полумудрец, полуневежда,
полуподлец, но есть надежда,
что будет полным наконец".
Нині собор відбудовують, монумент Воронцову стоїть непорушно, а несправедливі слова Пушкіна прибрали.
Воронцов і Мошни
Мошни часто переходили з рук в руки. Належали магнатам Радзивілам, Моравським, Любомирським. Після Коліївщини ті продали село князю Потьомкіну. Після його смерті воно перейшло у спадок до його небоги Браницької, яка 1819 року вийшла заміж за Михайла Воронцова. Мошни стали її посагом.
За наказом Воронцова тут провели меліоративні роботи, осушили велику площу болота. Саме у Мошнах 1823 року кріпаки-умільці побудували перший на Дніпрі пароплав "Пчёлка", на якому досвідчений коваль Вернигора встановив парову машину на 6,5 кінських сил. В цей час Мошни стали центром великого маєтку, а 1811 року – містечком з населенням у 4794 особи. Будівельні бригади з Мошен працювали на унікальному будівництві алупкинського палацу Воронцова в Криму.
З юнацьких літ за Воронцовим закріпилося прізвисько Англієць. Друзі навіть писали його прізвище через дефіс: Воронцов-Англієць. Причиною було британське дитинство та гаряча любов до туманного Альбіону. Саме тому на його замовлення архітектор Г.І. Торічеллі збудував незвичні для наших широт храми у неоготичному стилі. У Мошнах звели Преображенську церкву, а у Городищі – Михайлівську. У Мошнах розбили унікальний, найбільший у Європі англійський парк, посеред якого звели триповерховий палац.
Після смерті Михайла Воронцова Мошногородищенський маєток успадкував його син Семен. Оскільки сам він помер бездітним, то 1884 року маєток за духовним заповітом пере-йшов до його племінниці Катерини Балашової. А після революції на Воронцовський маєток чекало запустіння...
Джерело: "Прес-Центр"
Версія для друку
Газета "Прес Центр" №28 (103) від 11.07.2007 р.
Коментарі
Варто почитати
-
Владику Іоанна возвели в сан митрополита
-
У Черкасах відкрилась персональна виставка художника Валерія Мусатенка
-
Митрополит Софроній: Своїх Черкас, де я архієрей, ніколи і нікому не віддав би і не поміняв би навіть на Кафедральний собор у Києві
-
Селяни відстоюють Стеблівську лікарню
-
Черкащани танцюватимуть з триметровим полярним ведмедем та запускатимуть "палаючі серця" в небо
MARKETGID NEWS
Украинская Баннерная Сеть
Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.