Шукай вітряки в полі

11-метровий вітряк побудований з дубового бруса Фото: Наталія РІВ’ЄРА
На пагорбі – 14 автентичних вітряків з усіх регіонів України. Поруч – поле, засіяне житом та пшеницею. Із зібраного збіжжя мелють борошно жорнами тих-таки вітряків, щоб потім почастувати свіжим хлібом гостей і туристів. Саме так колись виглядатиме Музей млинарства у с. Стецівка Чигиринського району. Поки що встановлено лише три вітряки. Для того щоб у них закрутилися крила, потрібен не лише вітер, а й гроші…
"Стовпові селяни"
"Ідея створити цей музей виникла наприкінці 1990-х років, коли заповідник отримав статус національного, щоб показати побут і виробництво наших предків. Згідно з планом, разом із давніми вітряками має бути споруджений і сучасний водяний млин, який би працював на ресурсах місцевої річки", – розповідає заступник генерального директора Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Галина Мартинова.
Невелике село Стецівка Чигиринського району розкинулося між заплавою Дніпра і холодноярським лісом. Таке розташування створило природній феномен – на стецівських пагорбах постійно рухаються повітряні потоки. З давніх-давен селяни ставили на них вітряки, загалом на всіх пагорбах села їх працювало 25 штук. Після революції одних власників борошномельних механізмів розстріляли як куркулів, інших зіслали в Сибір. З плином часу вітряки руйнувалися.
Зараз на території майбутнього Музею млинарства площею 8,5 га стоять три вітряки, датовані кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Один із них – "місцевий", два інші привезені 2003 року із сусіднього села Рацевого. Стецівський вітряк повністю відтворений, місцеві краєзнавці знають навіть його господарів – це брати Степан і Григорій Смалі.
11-метровий вітряк побудований з дубового бруса за стародавніми українськими технологіями – він стовповий (основою стоїть на стовпі) і повністю зашитий, "без вікон без дверей". Причому, має одну особливість: корпус вітряка рухомий. Силою вітру він обертається навколо осі, а всередині нього крутяться жорна.
Два інші вітряки трохи менші, заввишки по 9,5 метра. Вся "компанія" практично готова до роботи, лишилося почепити їм крила.
За словами гендиректора заповідника "Чигирин" Василя Полтавця, для відкриття Музею млинарства в Стецівці потрібно близько 2,5 млн грн. Кошти на фінансування передбачено обласною програмою "Золота підкова Черкащини".
Тут відпочивав Луценко
Музей млинарства є частиною етнографічно-туристичного комплексу "Козацький хутір" у Стецівці. Нині він розбудовується, одначе, за словами Галини Мартинової, чи не на власному ентузіазмі працівників заповідника. Допомагають спонсори, яких удається розшукати. "На державу надії немає, ми розуміємо скрутне фінансове становище в Україні", – додає Галина Павлівна.
На Козацькому хуторі, який має давати туристам уявлення про повсякденне життя українських селян, заплановано звести 12 будівель. Вже є дерев’яна козацька церква ХVІІІ ст., перенесена із с. Тіньки, будинок старости, шинок, стайня з кіньми. Поруч – поле на 8 га, снопами прикрашають приміщення комплексу. Гості хутора – переважно "дикі" туристи, а також пластуни, християнська молодь, чиї табори працюють влітку поблизу Стецівки. Серед відомих гостей персонал комплексу називає головного міліціонера країни Юрія Луценка. Поважний гість відпочивав тут минулого літа і пообіцяв допомогти матеріально.
"В майбутньому і Музей млинарства, і Козацький хутір будуть родзинкою туристичного маршруту Чигирин–Стецівка. Це дуже перспективний напрямок роботи заповідника", – впевнена Галина Мартинова.
Джерело: "Прес-Центр"
Версія для друку
Газета "Прес Центр" №45 (65) від 25.10.2006 р.
Коментарі 
Варто почитати 
-
Новозеландця зацікавили українські дівчата і черкаські землі
-
У Черкасах затверджено програму підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків
-
До музикантів черкаського духового оркестру міська влада застосувала правило "хто не працює – той не їсть"
-
Кабмін витратить 972 мільйони на утилізацію боєприпасів, в тому числі і черкаських
-
Влада Черкас за рахунок продажу землі і майна наповнить бюджет розвитку міста
MARKETGID NEWS
Украинская Баннерная Сеть

Cкористайтесь формою авторизації, якщо у вас не відкрито аккаунт зареєструйтесь.